Селета-печера

Селета-печера відкривається майже на 100 метрів вище долини Сінва, прямо навпроти кладовища Хаморі, де також знаходиться надгробок Отто Германа! На стіні печери на кілька метрів угору можна побачити чорну лінію, яка вказує на початковий рівень заповнення перед початком розкопок. З вхідного залу ліворуч можна потрапити до коротшої гілки печери, а прямо – до довшої.

І трохи історії:

Восени 1906 року Оттокар Кадич розпочав свої дослідження печер у Бюккських горах. Його першим завданням було обстеження відомих на той час печер у долині Сінва. Серед близько 20 печер найбільш перспективними виявилися Кечке-люк, Бюдьош-пешт і Селета-печера. З 14 по 20 листопада він провів пробні розкопки в трьох печерах, але лише в Селета-печері були знайдені сліди доісторичної людини, яка жила тут у плейстоцені. Окрім численних кісток печерного ведмедя, були виявлені сліди вогнища. Кадич приписав сліди зламів і потертостей на кістках людській діяльності, а знайдені залишки вугілля підтвердили присутність доісторичної людини в Селеті. Було знайдено тонко оброблені інструменти та знаряддя, які могли використовувати наші предки льодовикового періоду. Найвідомішими серед них є тонко оброблені сірі наконечники списів, виготовлені з "халцедону". Окрім численних кам'яних знарядь, найважливішим відкриттям став культурний шар плейстоцену, знайдений у задній частині головного коридору. У шарах плейстоцену нарешті були виявлені шукані палеолітичні кам'яні знаряддя – усього 40 одиниць!

До 1947 року під час 10 масштабних розкопок було досліджено 12-метровий шар заповнення. На основі знайдених тут кам'яних знарядь у формі лаврового листя, з 1953 року міжнародна наукова література називає індустрію виготовлення знарядь, характерну також для інших печер цього гірського масиву, селетською культурою.